Як солодко пахне та непоказна матіола!..
Не вабить око барвистими пелюстками.
Ніхто й не помічає того дрібного цвіту -
просто росте у траві, під кущами...
А ж поки настане вечір -
коли смеракає,
сутінь злизує строкаті барви.
І всі коти сірі.
І всі квітки сірі.
Жовтий болотяний півник і шляхетний синій ірис,
рожева шипшина і модна троянда відтінку “біле вино”
змовкають аж до світанку...
А матіола цвіте собі -
непоказна матіола в траві біля ґанку.
І ніч не вкраде краси її.
Боже,
навіть якщо вимерзнуть всі троянди мого саду,
лиши мені матіолу,
і я мовлю:
“Це літо — щасливе!”
Прочитано 3380 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 4,67
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Тех от лукавого избавлю и в искушенье не введу... - ученик Христа Господь во Плоти- в Теле- в Церкви Своей
И ныне глаголет всем нам
Чрез всех, кто является членами в Ней:
,,Внимайте Священным Словам!
Примите с любовью, чтоб Их исполнять,
(Ведь было и есть: Слово- Бог!).
Исполнится всё, что Они говорят.
Никто то нарушить не смог.
А кто не смирится под Ихнюю мощь,
Придёт искушенье к тому,
Как в ту благовествуемую ночь
К ученикам...и Петру.''
.
Написано после прочтения ,,Просьба Христа'' Кузнецовой и ,,Апостол Петр'' Изи Шмуль.
